Здоров'я        10 Грудня 2018        138         0

Хвороба вертеброгенная радикулопатія хребта при остеохондрозі: причини, симптоми і ознаки, методи лікування мануальною терапією

bolezn vertebrogennaya radikulopatiya pozvonochnika pri osteokhondroze: prichiny, simptomy i priznaki, metody lecheniya manualnojj terapiejj34 Хвороба вертеброгенная радикулопатія хребта при остеохондрозі: причини, симптоми і ознаки, методи лікування мануальною терапією

Радикулопатія хребта є серйозним захворюванням, здатним призвести до інвалідності людини. Вона розвивається на тлі тривалого дегенеративного (руйнівного) процесу в області міжхребцевих дисків. Їх хрящові тканини не мають власної кровоносної мережі, отримують всі поживні речовини і рідина виключно за допомогою дифузійного обміну між навколишнім м’язовим волокном і фіброзним кільцем. Якщо цей процес протікає тривалий час, то фіброзне кільце стискається, зменшується по висоті і виникає пролапс. В цьому випадку починається тиск на корінцевий нерв. Протрузія диска практично завжди викликає хвороба радикулопатию (неспроможність корінцевих нервів в результаті їх тривалої компресії).

Важливо розуміти, що вертеброгенная радикулопатія при відсутності своєчасного лікування завжди призводить до руйнування і дистрофії нервового волокна. Це загрожує онімінням певної ділянки тіла, порушенням функцій внутрішніх органів. У ряді випадків виникає парализация нижньої або верхньої кінцівки.

Якщо виникає при остеохондрозі радикулопатія, то лікування слід починати негайно, відразу ж після проведення диференціальної діагностики. Якщо у вас присутні характерні для цього синдрому ознаки, то ми радимо вам негайно звернутися за медичною допомогою до невролога. Є можливість записатися на прийом до цього лікаря прямо зараз. В нашій клініці мануальної терапії надається безкоштовна первинна консультація профільного спеціаліста для всіх пацієнтів без винятку.

Причини хронічної радикулопатії

Спинальні проблеми зазвичай починаються в молодому віці. А ось розгорнута клінічна картина може сформуватися повною мірою тільки до досягнення віку в 30 – 35 років. Але у деяких пацієнтів руйнування хрящової тканини фіброзного кільця міжхребцевого диска протікає швидко. Цьому сприяють фактори негативного впливу.

Хронічна радикулопатія може бути первинною і вторинною. У першому випадку причини радикулопатії включають в себе наступні аспекти:

  • надлишкова маса тіла і підвищена статичне навантаження на міжхребцеві диски в різних відділах хребетного стовпа;
  • порушення постави і викривлення хребта;
  • неправильна постановка стопи у вигляді плоскостопості і клишоногості (особливо в дорослому віці);
  • захворювання великих суглобів нижніх кінцівок (гонартроз, коксартроз, руйнування гомілковостопного суглоба);
  • порушення обміну речовин, що приводить до кальцифікації хрящової тканини та її первинної дистрофії;
  • травми спини, попереку і шиї комірцевої зони.

Вторинна форма радикулопатії розвивається на тлі таких захворювань, як спондилоартроз, листез (нестабільність) хребців, унковертебральный артроз, інфекційні та пухлинні ураження тканин хребетного стовпа.

Виключення всіх ймовірних причин радикулопатії – це найважливіша умова для успішного проведення повноцінного лікування. Якщо цього не зробити, то всі вжиті заходи будуть марними, оскільки компресія корінцевих нервів вирішено не буде.

Ознаки і симптоми синдрому радикулопатії

Потрібно розуміти, що синдром радикулопатії не є самостійним захворюванням. Це комплекс клінічних симптомів, що виникає під впливом руйнівних процесів на тлі інших вертеброгенних патологічних змін. Зазвичай радикулопатія корінців розглядається неврологами як ускладнення довгостроково протікає остеохондрозу хребетного стовпа. При появі перших ознак протрузії і зменшення висоти міжхребцевих дисків треба починати лікування. Якщо цього не зробити, то пошкодження корінцевого нерва неминуче призведе до його хронічного запалення і втрати первинних функцій.

Клінічні ознаки радикулопатії можуть включати в себе наступні прояви:

  • відчуття оніміння в верхніх або нижніх кінцівках, яке зазвичай починається поступово з кінчиків пальців і поширюється до плечових і тазостегнових зчленувань кісток;
  • відчуття похолодання шкірних покривів рук або ніг з боку ураження;
  • зміна забарвлення шкірних покривів (як правило, збліднення) за рахунок звуження просвіту капілярних кровоносних судин внаслідок порушення процесу їх іннервації;
  • тягнучі і стріляючі болі в області ураженого відділу хребта;
  • синдром натягу м’язових груп каркаса спини і шиї;
  • обмеження рухливості у вигляді сильного больового синдрому.

Поступово знижуються сухожильні рефлексу. Може наступати часткова або повна парализация верхніх і нижніх кінцівок. Страждають внутрішні органи грудної і черевної порожнин. Може порушуватися робота серця і коронарної кровоносної системи, водія ритму, з’являються скачки артеріального тиску. У ряду хворих відзначається дисфункція жовчного міхура, підшлункової залози, кишечника, шлунка.

В більшості випадків симптоми радикулопатії багато в чому залежать від того, лівостороння, правобічна або двостороння локалізація патологічного процесу спостерігається у конкретного пацієнта. Тому потрібно завжди уточнення діагнозу і проведення спеціальних досліджень з метою виявлення причини формування синдрому радикулопатії.

Діагностика радикулопатії: як поставити правильний діагноз

Діагноз радикулопатія будь-який досвідчений невролог зможе поставити на підставі анамнезу і проведеного огляду пацієнта. Зниження, а часом і повне випадіння сухожильних рефлексів свідчить про ураження того чи іншого корінцевого нерва, який відповідає за ділянку іннервації.

Перед тим, як поставити попередній діагноз, лікар ознайомитись з усією наявною медичною документацією. Потім по мірі необхідності будуть рекомендовані додаткові обстеження.

Як правило, діагностика радикулопатії включає в себе в обов’язковому порядку пошук ймовірної причини формування даного синдрому. Необхідно виявити те захворювання, яке викликає компресію корінцевих нервів. Тільки лікування цієї хвороби дозволить позбавити пацієнта від синдрому радикулопатії. Іншого способу лікування немає. Тому так важливо виконувати всі рекомендації лікаря, що рекомендує пройти те чи інше медичне обстеження.

Найчастіше все обмежується рентгенографічним знімком. На ньому чітко видні патологічні та структурні зміни в хребетному стовпі. Якщо результати даного обстеження виявляться результативними, то пацієнту рекомендується зробити знімок МРТ або КТ. По мірі необхідності слід провести УЗД внутрішніх органів, ЕКГ, біохімічний та загальний аналіз крові. Це дозволить виключити патології внутрішніх органів.

Компресійна і ішемічна радикулопатія

При діагностиці важливо виявити тип патологічного ураження корінцевих нервів. Частіше зустрічається компресійна радикулопатія, обумовлена здавленням корінцевого нерва на тлі різних патологічних процесів. Це може бути остеохондроз з різними ускладненнями, що викликають зниження висоти міжхребцевого диска, або пухлинні процеси. У виняткових випадках при травматичної етіології розвитку захворювання компресія розвивається на тлі здавлення нервового волокна зростаючої гематомою. Для усунення небезпеки розвитку паралічу або парезу необхідно провести розтин внутрішньої гематоми і видалити з її порожнини кров і ексудат.

Ішемічна радикулопатія зустрічає рідше, оскільки для цього виду патології характерно системне ураження кровоносної системи. Може формуватися при великій травмі і під час масивної крововтрати. При захворюваннях хребта може супроводжувати різні патології, пов’язані з порушенням кровопостачання дуральної оболонки і спінальних нервів.

Лікування дискогенних радикулопатії

Дискогенна радикулопатія – це найбільш часто зустрічається патологія у пацієнтів з довгостроково протікає остеохондрозом. Для лікування радикулопатія офіційна медицина пропонує різні методи впливу. Насамперед необхідно зняти гострий больовий синдром. Для цього можна застосовувати два різних підходи:

  • офіційна медицина призначає курс нестероїдних протизапальних препаратів, які ще більшою мірою руйнують диск хребта, але при цьому на деякий час знімають біль і запалення;
  • мануальна терапія застосовує методику тракційного витягнення хребетного стовпа для усунення синдрому компресії корінцевого нерва – в поєднанні з фармакопунктурой, остеопатией і масажем це дає стійкий знеболюючий і лікувальний ефект без руйнування хрящової тканини.
  • Для подальшого лікування дискогенних радикулопатії також використовується кардинально протилежні типи підходу. Справа в тому, що у офіційної медицини немає в даний час ефективних способів, що дозволяють відновити цілісність міжхребцевого диска. Мануальна терапія, навпаки, пропонує ефективні методики, що дозволяють у стислі терміни відновити цілісність міжхребцевого диска і повернути порушену іннервацію.

    Як лікувати радикулопатию з допомогою мануальної терапії?

    Давайте детально розберемося в питанні про те, як лікувати радикулопатию без лікарських препаратів і страждань. Для цього призначені спеціально розроблені методики мануальної терапії. Вони дозволяють запустити в організмі пацієнта процеси мимовільної регенерації тканин.

     Ми застосовуємо такі методи впливу:

    • тракційний витягування хребетного стовпа дозволяє збільшити міжхребцеві проміжки – це сприяє розправленні хрящової тканини дисків і усуненню синдрому компресії з корінцевих нервів;
    • остеопатія, спрямована на відновлення нормальної фізіологічної структури тканин хребта;
    • масаж, що поліпшує кровопостачання в області патологічних змін;
    • рефлексотерапія, прискорює процес відновлення хрящової тканини фіброзного кільця міжхребцевого диска;
    • лікувальна фізкультура та рефлексотерапія.

    Всі курси лікування розробляються строго індивідуально. Тому рекомендуємо записатися на безкоштовну первинну консультацію. В ході прийому лікар зможе поставити діагноз і призначить лікування.




    WordPress: 11.77MB | MySQL:66 | 0,812sec