Симптоми і лікування дитячого циститу

Цистит – запальний процес, що зачіпає слизову оболонку сечового міхура. З цією недугою стикаються малюки у віці до 9 років (особливо дівчатка 4-7-річного віку), а також немовлята.

Зміст

• 1 Типологія
• 2 Чому виникає хвороба
• 3 Клінічна картина захворювання
• 4 Діагностика і лікування дитячого циститу
• 5 Профілактичні заходи

Типологія

В залежності від причин виникнення і характеру клінічної картини, запалення сечового міхура у дітей ділять на: первинне, вторинне, цисталгію.

В окрему групу фахівці визначають дитячі цистити рідкісних форм.

Так, первинні причини циститу у дітей (як гострої, так і хронічної форми) такі:

• інфекції;
• переохолодження;
• тривалий прийом лікарських препаратів;
• збій у роботі нервової системи;
• перенесені травми;
• виразка сечового міхура;
• глистні інвазії і т. д.

Вторинні цистити у дітей, в свою чергу, поділяються на запалення протоки і внепузырного походження. У першому випадку аномальний процес може бути наслідком:

• поранень, ушкоджень;
• присутність конкрементів або інших чужорідних елементів усередині сечового міхура;
• порушення процесу формування і розвитку органу (анатомічної особливості);
• перенесеного оперативного втручання.

Внепузырные форми запалення сечового міхура у дитини обумовлюються:

• травмами або іншими патологічними змінами в структурі хребта;
• аденомою простати;
• захворюваннями (у тому числі інфекційного походження) уретри;
• аномальними процесами в органах малого тазу.

Чому виникає хвороба

Важливо: цистит – полиэтиологическая патологія (розвивається під впливом різних факторів).

До основних причин розвитку запального процесу в сечовому міхурі у дитини відносять:

• індивідуальні особливості анатомії органів сечостатевої системи;
• попадання інфекції в сечовивідні шляхи (стрептокока, стафілокока, кишкової палички);
• імунний збій в організмі дитини;
• недотримання правил особистої гігієни при догляді за зовнішніми статевими органами;
• тривалий прийом певних лікарських препаратів: уротропіну, медикаментів групи сульфаніламідів (гнітюче впливають на захисні сили організму);
• хронічні захворювання сечового міхура;
• спадковість;
• регулярне переохолодження;
• гіпо — або авітамінозу.

Клінічна картина захворювання

Симптоми і лікування циститу у дітей обумовлюються формою недуги. «Так, гострий тип недуги розвивається протягом кількох діб і відрізняється поверхневим запаленням стінок сечового міхура». При правильно підібраній лікарської терапії ознаки захворювання зникають вже через тиждень.

Хронічний цистит – наслідок багатьох епізодів гострої форми хвороби, найчастіше виникає у дітей з імунною збоєм, часто страждають на інфекційні та вірусні патологіями і т. д. Для хронічного циститу характерно тривалий рецидивуючий перебіг (зміна періодів загострення і ремісії), лікувати дитячий цистит в цьому випадку набагато складніше.

Примітно, що при хронічній формі хвороби уражається не тільки зовнішня оболонка сечового міхура, але і м’язовий, а також зовнішній шар цього органу видільної системи.

Те, як буде виявлятися у дитини цистит, залежить від його віку і форми недуги. До типових проявів захворювання у немовлят відносяться:

• плач, занепокоєння;
• зміна кольору сечі (вона стає більш темною);
• гіпертермія (температура тіла може підвищуватися до 39 градусів).

У дошкільнят і дітей підліткового віку відзначаються такі ознаки циститу:

• прискорене сечовипускання (періодичність – 2-3 походу в туалет/1 година);
• енурез (нетримання сечі);
• болі внизу живота, що посилюються при сечовипусканні;
• дискомфорт в області промежини та прямої кишки;
• підвищена температура тіла, озноб, гарячкові стану;
• сеча стає каламутною (набуває кров’янистої – коричневий відтінок).

Важливо: хронічний цистит у дитини може протікати без яскраво вираженої клінічної картини. Хвороба «заявляє про себе» виключно в період загострення, а її симптоми схожі з клінікою гострого запалення сечового міхура.

Діагностика та лікування дитячого циститу

Описані ознаки циститу у дітей є приводом для звернення за консультацією до лікаря – уролога або педіатра.

Обстеження хворого повинно включати:

• загальний аналіз крові та сечі;
• антибиотикограмму;
• посів сечі;
• УЗД органів малого тазу;
• біохімічний аналіз сечі.

Основним діагностичним тестом є, звичайно ж, дослідження сечі на цистит. При зборі цієї біологічної рідини необхідно дотримуватися кількох простих правил:

• зібрану сечу поміщають тільки в стерильний приймач;
• кращий варіант для аналізу – середня порція ранкової сечі;
• перед процедурою зовнішні статеві органи ретельно промивають водою з дитячим милом;
• зібрану сечу слід відправити в лабораторію не пізніше ніж через годину після маніпуляцій.

Після підтвердження відповідного діагнозу лікар підбирає відповідне лікування. Терапія повинна бути комплексною і включати наступні пункти:

• дотримання суворої дієти і лікувального режиму;
• гігієнічні заходи;
• застосування лікарських препаратів;
• лікування хвороб народними засобами (відварами, настоями, настоянками з лікарських рослин).

Як лікувати цистит у дітей в домашніх умовах? Насамперед, хворій дитині необхідно забезпечити постільний режим (хоча б протягом 3-4 діб), він повинен утриматися від прогулянок, активних ігор, занять спортом. Позбутися від дискомфорту і хворобливих відчуттів внизу живота допоможуть лікувальні ванночки з шавлією і календулою (важливо, щоб температура води не перевищувала позначку в 37,5 градуса).

Дітям, які страждають на цистит, показано сухе тепло (вузлик з сіллю, грілка до 38 градусів). Протягом усього періоду лікування батьки малюка повинні строго стежити за чистотою його зовнішніх статевих органів (з метою профілактики вторинного інфікування і появи ускладнень).

Важливо: з раціону хворої дитини рекомендується виключити будь-яку жирну, солону, смажену, перченую їжу. Лікувальна дієта при боротьбі з циститом передбачає вживання кисломолочних продуктів, каш, овочів і фруктів, нежирних сортів м’яса і риби.

Рясне питво – ще одна обов’язкова умова успішного одужання. Краще давати дітям тепле молоко, фруктові та овочеві соки, а також негазовану мінеральну воду. Такі заходи допоможуть висвітлити сечу і повернути сечовий міхур до «здорової» роботі.

Як вилікувати цистит за допомогою медикаментів? Лікарська терапія недуги передбачає використання спазмолітиків (вони грають роль знеболюючих засобів), антибактеріальних препаратів – уросептиків (Амоксициліну, Ко-тримоксазола, Ципрофлоксоцина).

Позбутися від болю при сечовипусканні допоможуть сидячі ванни з настоями селери, липи, ромашки аптечної, кореня любистку.

Що робити при нетриманні сечі? Краще дати дитині відвари (1 ст. л. сухої сировини/склянку окропу) на основі звіробою, м’яти перцевої, золототисячника, багна болотного.

Щоб впоратися з частими позивами до сечовипускання при циститі, використовують пустирник, валеріану, череду. В аптеках можна придбати дієві рослинні препарати, комплексно впливають на організм і вирішальні ряд медичних завдань (наприклад, Канефрон).

Профілактичні заходи

Щоб уникнути загострень циститу в дитини, батьки повинні строго стежити:

• регулярністю стільця;
• дотриманням правил особистої гігієни;
• відсутністю переохолодженням;
• своєчасним лікуванням будь-яких системних захворювань (в тому числі, інфекційного та вірусного походження);
• витаминотерапией (проводять 1-2 рази в рік за рекомендацією лікаря).

Важливо: при виявленні перших ознак захворювання необхідно звернутися за консультацією до дитячого уролога, нефролога або педіатра.

Отже, гострого або хронічного циститу схильні як немовлята, так і діти дошкільного віку, а також підлітки. У більшості випадків запалення слизової і стінок сечового міхура є наслідком висхідної інфекції, недотримання правил особистої гігієни, анатомічних особливостей будови органів малого тазу, а також імунного збою. Своєчасне медикаментозне лікування і правильний догляд допоможуть уникнути повторних рецидивів та ускладнень хвороби.