Прикмети        24 Грудня 2018        93         0

Сучасна література в епоху інтернету

sovremennaya literatura v ehpokhu interneta Сучасна література в епоху інтернету

Літературу ховали довго. Йшов мокрий сніг. Народу зібралося багато всякого. Люди юрмилися, мерзли і бажали скоріше піти. Оратори змінювали один одного. Говорили мовляв пішла раніше часу, не знайшовши свого читача, втратила актуальність в епоху технологічного прогресу, про те, що перестала бути потрібною, не винесла самотності і ось підсумок.

Згадали про заслуги, про її внесок у становлення культури і розвиток людства в цілому, про роль літератури у формуванні особистості, про Пушкіна, Достоєвського і Джоан Роулінг…На тому і розійшлися – у найближчий супермаркет. У супермаркеті було тепло й яскраво, а головне – цікаво. Дехто ще посумував трохи, але незабаром, махнувши рукою – забув.

ХХІ століття стрімко увірвався в наше життя, розмахуючи штучним інтелектом і кидаючись генномодифікованими персиками. Звинувативши свого предшественникав неприпустимою повільність,він тут же почав конструювати людини нового – індивіда без статі і віку, безпартійного атеїста, віруючого виключно в гороскоп на тиждень і Яндекс Новини.

Спорудивши собі зиккуратик з грошових знаків, сучасний обиватель рішуче плюнув на будь-які принципи і переконання, успішно позбувся зайвої рефлексії та став наслідувати римського плебсу, вимагаючи грошей і видовищ. На решту часу категорично не вистачає –комунікація в соціальних мережах, перегляд стрічки аккаунта, лайки, фото, инстаграмм…

Ви запитаєте, до чого тут література? Дійсно – не при чому. Інтернет людини займає куди більше.

Тут школяр може поставити академіка на місце, а блогер з трьома класами освіти дає експертні оцінки і неважливо, наскільки глибоко він розбирається в темі, головне – кількість передплатників.

На обивателя обрушився такий обсяг інформації, що він просто не в змозі критично її сприйняти. Куди вже тут до читання, а тим більше написання серйозного роману.

Аргументи? Не, не знаю

Надлишок інформації нівелює цінність критичного мислення. На аргументи ніхто не звертає уваги, факти нікому не потрібні.Зміст в епоху інтернету хвилює обивателя набагато менше упаковки.

Неважливо, що саме хтось зробив, чи написав – важливо, як відреагують на це мережа.

Публіці потрібна не людина, а його образ, не сенс, а позбавлення від непотрібної уявної діяльності.

Де-то ще пишуть книги, хтось їх читає, вручаються премії, приймають до спілки письменників. Але в більшості своїй це буря в склянці. Внутрішній міжсобойчик в середовищі людей, що належать до літературного цеху.

Проблема літератури полягає в тому, що вона втратила лідируючі позиції на фабриці з виробництва смислів.

Радіо, телебачення, і інтернет з Голлівудом приміряли на себе роль вихователів соціуму, і публіка залишилася задоволена

Але не варто засмучуватися. Ми ж не сумуємо за часами, коли чекати відповіді на питання як справи доводилося півроку. Тоді і листи писалися довгі, і романи читалися товсті, і поговорити було про що довгими зимовими вечорами. Звідти і чудові оповідачі серед письменників.

Рятувальний круг

Настав час розгорнути сюжетну лінію нашого оповідання в несподівану сторону. Інформаційний шум багатьом набрид.

Нав’язливі пропозиції, рекламний спам і дурні коментарі замучили, і люди почали шукати порятунку…

Процес читання гарної книги глибоко интимен. Талановитий письменник схожий на давнього магу, який не поспішаючи плете свій магічний візерунок з фраз, образів і слів. Стара добра паперова книга в руках, схоже пляшці добре витриманого вина. Її не купиш за копійки в супермаркеті сучасності.

Не варто тягнути літературу в підворіття. Цим нехай займається інститут освіти, що він і робить. Паперові видання зобов’язані коштувати дорого. Література повинна стати статусною ознакою успішної людини, який знаходить час для читання.

Справа смаку

Хороший смак у виборі книг – ознака розумної, освіченої людини. Таку розкіш в наш час можуть собі дозволити далеко не всі. Інтернет – просто інструмент, який значно розширив можливості людини.

Краще читати мало хорошої літератури, ніж багато поганий.

Треба вчиться берегти себе від порожнечі, похабщины і, дешевої несмаку. Саме наявність естетичної компетентності відрізняє по-справжньому освіченої людини в західному світі.Без хорошої освіти немає доступу до керівних посад. Нова Російська еліта тільки формується і для її визначення ця ознака,на жаль не підходить.

Об’єктивно не існує мірила, за допомогою якого можна точно визначити – чи має твір художньою цінністю, чи ні.

В історії чимало прикладів невизнання письменника своєю епохою з подальшим зведенням його на п’єдестал більш проникливими нащадками.

Література, як явища не зникне до тих пір, поки людство буде використовувати знакову систему письма. Свідомість невіддільне від мови. Саме слово впорядковує об’єктивну реальність і робить людину розумною.

Недарма в одній великій книзі сказано – « Спочатку було слово…»

Навіть в епоху страшних потрясінь, в період смут і насильства, люди шукали відповіді на свої запитання в книжках. Не важливо, що в руках у майстри – перо, або він стукає по клавішах старенького Underwood, або ноутбука – важливо достукатися до серця свого читача.

Цього письменника відрізняє титанічні працьовитість, адже робота з текстом вимагає багатьох годин монотонної роботи. Літературний слух – не всім дано чути музику слів. Але головне – особистість творця. Читач, відкриваючи першу сторінку книги, стає співавтором твору.

Так, що можна не переживати, чутки про смерть літератури дещо перебільшені. З’являються нові форми і автори, книжкові магазини повні покупців, а в інтернеті легко знайти, практично будь-який твір. Поява електронних книг дало змогу носити з собою цілі бібліотеки.

Нам ще належить стати свідками переродження літератури. Тому що письменницький геній невіддільний від епохи, в якій йому судилося творити. А ми з вами живемо в цікавий час.




WordPress: 11.69MB | MySQL:61 | 0,370sec