Ліпити снігового чоловічка — улюблена зимова забава не тільки дітей, але і дорослих.
Але далеко не всі знають про те, звідки взялася ця традиція — складати три снігові кулі один на одного, встромляти замість рук гілки, а замість носа —морквину.
Так яка ж історія сніговика?
Існує версія, що сніговик «народився» ще в XV столітті, а місцем його «народження» стала, як це не дивно, сонячна Італія!
«Батьком» сніговика найчастіше вважають Мікеланджело Буонарроті.
За іншою теорії, першим сніговика придумав святий Франциск Ассизький. Але також можливо, що ця снігова скульптура з’явилася ще раніше — у XIV столітті, а його «батьківщина» — Росія. Свідчення тому — ілюстрації з Часослова, на яких зображені люди, скачуючі сніг у великі грудки.
Згідно з російської міфології, Сніговик — це син Діда Мороза і Сніжної Хуртовини-Метелиці.
Що таке сніговик для сучасної людини?
Добрий сніговий товстун, герой дитячих мультфільмів та казок. Але цей персонаж не завжди був на боці добра.Колись давно зима була найсуворішим часом року, яке потрібно було стійко пережити. І, до речі, не всім це вдавалося.
Сніговик вважався злісним уособленням суворої зими, тому ліпили його в образі страшного чудовиська.
Існували прикмети, пов’язані зі сніговиком: не можна було дивитися на нього крізь вікна, ліпити снігову людину в повний місяць, а зустріти сніговика на вулиці було не до добра.
У страху перед сніговиками люди прожили аж до XIX століття. Тільки тоді, поступово, з моторошного уособлення ворожої зими сніговик перетворився в любий символ Нового року і Різдва.
Символіка
Усім відомий образ сніговика теж не випадковий.
Так, наприклад, відро, яке служить йому шапкою, символізує фінансове благополуччя; морква, замінює ніс, — символ достатку і родючості в наступаючому році; мітла в гілках-руках покликана наблизити прихід весни.
А забавна мордочка з посмішкою проганяє прикрощі та кривди.
Снігову бабу, подругу сніговика, ще прикрашали намистом, службовцями оберегом від злих духів.
Як бачите, сніговик — це не просто снігова скульптура, це персонаж з багатющою історією. І, до речі, у нього є своє свято: 18 січня — Всесвітній день Сніговика!
