Шипить і злиться,
Води боїться
З мовою – а не гавкає,
Без зубів – а кусає? Відповідь
Вогонь
Якщо поруч немає води —
Накоїти готовий біди…
Відповідь
Вогонь
Чого на світі немає ні міри, ні ваги, ні ціни?
Відповідь
Вогонь
По селі пройшов — нічого не залишилося.
Відповідь
Вогонь
Їсть дрова він з хрускотом, жаром.
Вдячний кочегарам.
Але лише тоді не страшний він,
Коли буває підкорений.
Відповідь
Вогонь
Не можна понюхати і зірвати
Квіточка цей аленький.
Буває він великий-великий,
Буває дуже маленький.
І воду він зовсім не п’є,
А якщо вип’є, то помре.
Відповідь
Вогонь
Я не живу, але я росту.
У мене немає легких, але мені потрібне повітря.
У мене немає рота, але вода вб’є мене. Хто я?
Відповідь
Вогонь
Пообідати він готовий.
Бачиш: скільки мов!
Швидко їсть дрова в печі,
Нагріваючи цеглини.
Ти його рукою не чіпай:
Може вкусити
Відповідь
Вогонь
Він світить і гріє.
В цегляної печі
Він борщ варить смачний
Пече калачі.
Палено він гризе
Тріщить і шумить,
І сірим і гірким
Він димом димить.
Відповідь
Вогонь
Смажу, парю і печу,
У кожному будинку можу бути.
Людям багато — багато років
Я несу тепло і світло.
Обожгу – мене не чіпай.
Називаюся я …
Відповідь
Вогонь
Що, ледь доторкнувшись,
Перетворює в дим дрова?
Відповідь
Вогонь
Хто мене не бережеться,
Дуже скоро обпечеться.
Відповідь
Вогонь
Лагідним бранцем роками
Я живу всередині печі
І варю супи з борщами,
Випікаю калачі.
Я даю тепло для дому,
Але в мені завжди, повір,
Пострашней розкатів грому
Кровожерливий захований звір.
Відповідь
Вогонь
Без рук, без ніг, а на гору повзе.
Відповідь
Вогонь
Жувати — не жую, а всі поедаю.
Відповідь
Вогонь
