Атопічна (алергічна) бронхіальна астма – запальний процес у верхніх дихальних шляхах, спричинений алергенами неінфекційної природи походження. Захворювання відрізняється оборотною обструкцією (закупоркою секретом, непрохідністю) бронхів і хронічним перебігом.
Зміст
Форми і види алергічної бронхіальної астми
Основу розвитку неінфекційної алергічної бронхіальної астми становить алергічна реакція. В залежності від того, який подразник її викликав, виділяють наступні види:
Захворювання має кілька форм протікання. Перша стадія, її ще називають інтермітуючої, відрізняється легкою симптоматикою, рідкісними епізодичними приступами (в середньому 1-2 р. на місяць). Друга – персистуюча, відрізняється більш частими нападами (до 1 р. протягом тижня). Третя характеризується щоденними нападами, які приносять дискомфорт і заважають нормальній життєдіяльності. Четверта протікає з частими нападами, які турбують пацієнта по 5-6 р. в день. І остання найважча форма відрізняється безперервними нападами і важким диханням.
Причини виникнення захворювання
Атопічна (алергічна форма бронхіальної астми може мати різну етіологію. Виділяють наступні найбільш поширені причини патології:
- генетична схильність – хвороба не передається у спадок, проте ймовірність розвитку патології значно зростає у разі, якщо батьки або один з них має в анамнезі атопічну бронхіальну астму;
- багаторазові хвороби бронхо-легеневої системи, у т. ч. інфекційної природи походження, можуть спровокувати підвищену чутливість бронхіального дерева.
Крім цих основних причин також є фактори, які значно збільшують вірогідність розвитку патології: тривале куріння, проживання в приміщенні з підвищеною сухістю або вологістю, на екологічно забрудненій території, однорідне харчування з великою кількістю білка, тривалий прийом лікарських засобів, шкідливі умови праці тощо
Симптоми алергічної астми
Інтенсивність клінічних правлінь патології може змінюватись. Симптоматика наростає у разі тривалого контакту з алергеном і стихає при його усуненні.
Перед нападом у пацієнта з’являються загальні алергічні реакції у вигляді підвищеного сльозотечі, виділення з носа, багаторазового чхання, неприємних відчуттів у горлі, почервоніння кон’юнктиви (слизової оболонки ока).
Алергічна астма характеризується, насамперед, порушенням нормальної дихальної функції під час нападу:
- нападоподібний непродуктивний (сухий) кашель;
- нестача кисню, задуха;
- відчуття здавленості, хворобливість в області грудної клітини.
Це обумовлено реакцією дихальних шляхів потрапив на подразник. Бронхи сильно звужуються, виробляється густий слиз, яка заважає нормально дихати і перешкоджає надходженню кисню в тканини, з’являється брохоспазм.
Напад розвивається різко, симптоматика наростає на фоні загального гарного самопочуття. Закінчується він зазвичай також спонтанно, як і починався, самостійно або за допомогою прийому медикаментів.
Після нападу пацієнта турбує «свистяче подих, прискорені вдихи і видихи, задишка. Іноді виділяється невелика кількість густого бронхіального секрету – мокротиння.
Загострення астми
Неінфекційна алергічна астма характеризується періодичними загостреннями – астматичними нападами. Залежно від тяжкості клінічних проявів визначається обсяг і стратегія подальшої терапії. У разі легкої і середньої тяжкості протікання пацієнти можуть лікуватися в амбулаторних умовах. При важких загостреннях потрібна термінова госпіталізація.
У будь-якому разі хворому потрібна грамотна медична допомога, т. к. напади можуть загрожувати життю пацієнта. Якщо вчасно не надати допомогу, то можливий розвиток таких ускладнень:
- зупинка дихання;
- сонливість, зміна або сплутаність свідомості, судоми внаслідок гіпоксії;
- гіперкапнія – отруєння вуглекислим газом;
- пневмоторакс – надмірне скупчення повітря в плевральній порожнині, яке виникає на фоні розриву легеневої тканини;
- ателектаз – спадання легеневої тканини внаслідок порушення легеневої вентиляції.
Вищеперелічені стану вимагають негайної доставки пацієнта в медичний заклад. Тому будь-які зміни протягом нападу – більш тривалий, інтенсивний, повинні насторожити хворого і стати приводом для звернення до лікаря.
Крім цих ускладнень існує імовірність розвитку хронічних патологій:
- пневмосклероз – заміщення легеневої тканини сполучною, яка не виконує ніяких корисних функцій. Як наслідок, знижується вентиляція легень, погіршується кровообіг, розвивається хронічне легеневе серце;
- емфізема легень – зменшення скоротливої здатності альвеол, що призводить до порушення надходження кисню в кров і виведення вуглекислого газу з неї. Як наслідок, розвивається дихальна недостатність.
Як лікувати алергічну атопічну астму
Лікування алергічної (атопічної) астми повинно бути спрямоване на усунення алергену, який її провокує. В якості симптоматичної терапії для купірування нападів призначається кілька груп фармакологічних препаратів.
Антигістамінні засоби 2 покоління – це протиалергічні засоби, які блокують Н1-рецептори. Допомагають зняти напад легкої форми астми (Зодак, Лоратадин, Зіртек, Кларитин та ін).
Стабілізатори мембран опасистих клітин – перешкоджають вивільненню гістаміну та інших посередників з опасистих клітин, які провокують алергію. Не знімають бронхоспазм, а попереджають його, тому доречно використовувати для профілактики нападу, перед контактом з подразником (Кромоген, Кропоз тощо).
Модифікатори лейкотриєнів – застосовують з метою попередження нападу астми. Знижують запалення в бронхах, секрецію слизу, зменшують проникність судин і набряки (Зилеутон).
Бронходилататори – основа лікування нападів. Розслаблюють бронхіальну стінку, розширюють бронхи і забезпечують нормальну циркуляцію повітря. Бувають пролонгованої та швидкої дії.
До перших належать бета-адреноміметики – забезпечують бронхорозширюючу дію протягом 12 годин. Призначають для скорочення числа нападів, особливо у нічний час доби, не усувають гострі напади (Оксис турбухалер, Сальметер, Сальтос тощо).
Бронходилататори швидкого дії метилксантини, практично відразу відкривають дихальні шляхи, їх використовуються для швидкого купірування нападу (Теофілін, Аминофиллин).
Глюкокортикостероїди – гормональні засоби, що застосовуються в якості базисної терапії для купірування гострих нападів, якщо бронхидилататоры не ефективні (Преднізолон, Флутиказон, Альвеско, Пульмикорт тощо).
Відхаркувальні засоби – знижують в’язкість секрету, призначають для поліпшення відтоку слизу і поліпшення прохідності бронхів (Амброксол, Бромгексидин).
Ліки від алергічної (атопічної) астми повинно підбиратися лікарем алергологом, пульманологом. Перед призначенням схеми лікування лікар враховує інтенсивність і тривалість симптоматики; фактори, які спровокували патологію; вік (не всі медикаменти дозволені для терапії у дітей) та ін. Самолікування може не принести очікуваних результатів і нашкодити здоров’ю.
Заходи профілактики
Щоб запобігти, а не лікувати атопічну бронхіальну астму, необхідно дотримуватися кілька простих рекомендацій. Основу профілактичних заходів становить:
Ризик розвитку бронхіальної астми буде мінімальним, якщо регулярно провітрювати приміщення і робити прогулянки на свіжому повітрі. Т. о. організм буде отримувати достатню кількість кисню.
Т. к. алергічна астма викликана попаданням алергену в організм, слід обмежити контакт з найбільш поширеними подразниками. Наприклад, менше контактувати з тваринами, замінити пір’яні або пухові постільні приналежності на синтетичні, відмовитися від носіння одягу з вовни.
Необхідно стежити за чистотою вдихуваного повітря. Для цього необхідна регулярне вологе прибирання. Побутові очищувачі повітря з багаторівневою фільтрацією допоможуть додатково усунути пилові кліщі, хвороботворні мікроорганізми та ін. дрібні алергени.
Підвищена вологість є сприятливою умовою для розвитку цвілі, сухість – для скупчення пилу. Гігрометр допоможе контролювати ці показники і створити комфортні умови проживання.
Якщо присутні підозрілі симптоми або у батьків були астматичні напади, то необхідно звернутися до лікаря і пройти діагностику атопічної бронхіальної астми: біохімічний аналіз крові, рентген грудної клітки, проби на алергени, аналіз мокротиння та ін.
Щоб підвищити імунітет рекомендується відпочинок в екологічно чистих місцях, прийом вітамінних комплексів, збалансоване харчування, активна фізична діяльність. Для поліпшення роботи дихальної системи піде на користь дихальна гімнастика, яка допоможе зміцнити мускулатуру грудної клітки і нормалізувати кровообіг в тканинах.