Атопічна бронхіальна астма – що це таке

Атопічна (алергічна) бронхіальна астма – запальний процес у верхніх дихальних шляхах, спричинений алергенами неінфекційної природи походження. Захворювання відрізняється оборотною обструкцією (закупоркою секретом, непрохідністю) бронхів і хронічним перебігом.

Форми і види алергічної бронхіальної астми

Зміст

Основу розвитку неінфекційної алергічної бронхіальної астми становить алергічна реакція. В залежності від того, який подразник її викликав, виділяють наступні види:

Побутова атопічна астма – найбільш поширений вид. Викликана підвищеною чутливістю до пилу. Клінічні прояви посилюються після контакту з алергеном: в сухому приміщенні, під час прибирання, ремонту та ін. Вони не пов’язані з прийомом їжі, сезонністю. Знижуються в період зміни домашніх умов чи обстановки, де запиленість менш виражена.

Грибкова – розвивається внаслідок надмірної чутливості організму до спорообразованию грибків (цвіль, актиноміцети, грибні ураження деревини). Напади бронхіальної астми посилюються в сирих, теплих, плоховентилируемых умовах, а також при вживанні дрожжесодержащих продуктів.

Пилкова – розвивається внаслідок попадання в організм пилку будь-яких рослин, тому найчастіше носить сезонний характер. Іноді в період цвітіння з’являється перехресна алергічна реакція на вживання деяких продуктів, на яких осідає пилок.

Епідермальна – викликана підвищеною чутливістю до алергенів епідермального походження – пір’я, вовна, пух, волосся, лупа та ін Алергенну активність має також слина, сеча та екскременти тварин. Загострення симптомів може наступити після контакту з тваринами, внаслідок носіння одягу з вовни, використання постільних речей на основі пуху, пера тощо

Нутритивная (харчова) – викликана підвищеною чутливістю до певного продукту харчування. Нерідко формується в дитячому віці до 2х років внаслідок відсутності грудного вигодовування і заміни його штучним.

Захворювання має кілька форм протікання. Перша стадія, її ще називають інтермітуючої, відрізняється легкою симптоматикою, рідкісними епізодичними приступами (в середньому 1-2 р. на місяць). Друга – персистуюча, відрізняється більш частими нападами (до 1 р. протягом тижня). Третя характеризується щоденними нападами, які приносять дискомфорт і заважають нормальній життєдіяльності. Четверта протікає з частими нападами, які турбують пацієнта по 5-6 р. в день. І остання найважча форма відрізняється безперервними нападами і важким диханням.

Причини виникнення захворювання

Атопічна (алергічна форма бронхіальної астми може мати різну етіологію. Виділяють наступні найбільш поширені причини патології:

генетична схильність – хвороба не передається у спадок, проте ймовірність розвитку патології значно зростає у разі, якщо батьки або один з них має в анамнезі атопічну бронхіальну астму;
багаторазові хвороби бронхо-легеневої системи, у т. ч. інфекційної природи походження, можуть спровокувати підвищену чутливість бронхіального дерева.

Крім цих основних причин також є фактори, які значно збільшують вірогідність розвитку патології: тривале куріння, проживання в приміщенні з підвищеною сухістю або вологістю, на екологічно забрудненій території, однорідне харчування з великою кількістю білка, тривалий прийом лікарських засобів, шкідливі умови праці тощо

Симптоми алергічної астми

Інтенсивність клінічних правлінь патології може змінюватись. Симптоматика наростає у разі тривалого контакту з алергеном і стихає при його усуненні.

Перед нападом у пацієнта з’являються загальні алергічні реакції у вигляді підвищеного сльозотечі, виділення з носа, багаторазового чхання, неприємних відчуттів у горлі, почервоніння кон’юнктиви (слизової оболонки ока).

Алергічна астма характеризується, насамперед, порушенням нормальної дихальної функції під час нападу:

нападоподібний непродуктивний (сухий) кашель;
нестача кисню, задуха;
відчуття здавленості, хворобливість в області грудної клітини.

Це обумовлено реакцією дихальних шляхів потрапив на подразник. Бронхи сильно звужуються, виробляється густий слиз, яка заважає нормально дихати і перешкоджає надходженню кисню в тканини, з’являється брохоспазм.

Напад розвивається різко, симптоматика наростає на фоні загального гарного самопочуття. Закінчується він зазвичай також спонтанно, як і починався, самостійно або за допомогою прийому медикаментів.

Після нападу пацієнта турбує «свистяче подих, прискорені вдихи і видихи, задишка. Іноді виділяється невелика кількість густого бронхіального секрету – мокротиння.

Загострення астми

Неінфекційна алергічна астма характеризується періодичними загостреннями – астматичними нападами. Залежно від тяжкості клінічних проявів визначається обсяг і стратегія подальшої терапії. У разі легкої і середньої тяжкості протікання пацієнти можуть лікуватися в амбулаторних умовах. При важких загостреннях потрібна термінова госпіталізація.

У будь-якому разі хворому потрібна грамотна медична допомога, т. к. напади можуть загрожувати життю пацієнта. Якщо вчасно не надати допомогу, то можливий розвиток таких ускладнень:

зупинка дихання;
сонливість, зміна або сплутаність свідомості, судоми внаслідок гіпоксії;
гіперкапнія – отруєння вуглекислим газом;
пневмоторакс – надмірне скупчення повітря в плевральній порожнині, яке виникає на фоні розриву легеневої тканини;
ателектаз – спадання легеневої тканини внаслідок порушення легеневої вентиляції.

Вищеперелічені стану вимагають негайної доставки пацієнта в медичний заклад. Тому будь-які зміни протягом нападу – більш тривалий, інтенсивний, повинні насторожити хворого і стати приводом для звернення до лікаря.

Крім цих ускладнень існує імовірність розвитку хронічних патологій:

пневмосклероз – заміщення легеневої тканини сполучною, яка не виконує ніяких корисних функцій. Як наслідок, знижується вентиляція легень, погіршується кровообіг, розвивається хронічне легеневе серце;
емфізема легень – зменшення скоротливої здатності альвеол, що призводить до порушення надходження кисню в кров і виведення вуглекислого газу з неї. Як наслідок, розвивається дихальна недостатність.

Як лікувати алергічну атопічну астму

Лікування алергічної (атопічної) астми повинно бути спрямоване на усунення алергену, який її провокує. В якості симптоматичної терапії для купірування нападів призначається кілька груп фармакологічних препаратів.

Антигістамінні засоби 2 покоління – це протиалергічні засоби, які блокують Н1-рецептори. Допомагають зняти напад легкої форми астми (Зодак, Лоратадин, Зіртек, Кларитин та ін).

Стабілізатори мембран опасистих клітин – перешкоджають вивільненню гістаміну та інших посередників з опасистих клітин, які провокують алергію. Не знімають бронхоспазм, а попереджають його, тому доречно використовувати для профілактики нападу, перед контактом з подразником (Кромоген, Кропоз тощо).

Модифікатори лейкотриєнів – застосовують з метою попередження нападу астми. Знижують запалення в бронхах, секрецію слизу, зменшують проникність судин і набряки (Зилеутон).

Бронходилататори – основа лікування нападів. Розслаблюють бронхіальну стінку, розширюють бронхи і забезпечують нормальну циркуляцію повітря. Бувають пролонгованої та швидкої дії.

До перших належать бета-адреноміметики – забезпечують бронхорозширюючу дію протягом 12 годин. Призначають для скорочення числа нападів, особливо у нічний час доби, не усувають гострі напади (Оксис турбухалер, Сальметер, Сальтос тощо).

Бронходилататори швидкого дії метилксантини, практично відразу відкривають дихальні шляхи, їх використовуються для швидкого купірування нападу (Теофілін, Аминофиллин).

Глюкокортикостероїди – гормональні засоби, що застосовуються в якості базисної терапії для купірування гострих нападів, якщо бронхидилататоры не ефективні (Преднізолон, Флутиказон, Альвеско, Пульмикорт тощо).

Відхаркувальні засоби – знижують в’язкість секрету, призначають для поліпшення відтоку слизу і поліпшення прохідності бронхів (Амброксол, Бромгексидин).

Ліки від алергічної (атопічної) астми повинно підбиратися лікарем алергологом, пульманологом. Перед призначенням схеми лікування лікар враховує інтенсивність і тривалість симптоматики; фактори, які спровокували патологію; вік (не всі медикаменти дозволені для терапії у дітей) та ін. Самолікування може не принести очікуваних результатів і нашкодити здоров’ю.

Заходи профілактики

Щоб запобігти, а не лікувати атопічну бронхіальну астму, необхідно дотримуватися кілька простих рекомендацій. Основу профілактичних заходів становить:

Формування умов, при яких імовірність розвитку патології буде мінімальною.

Зміцнення захисних сил організму.

Проведення процедур для поліпшення функціонування дихальної системи.

Ризик розвитку бронхіальної астми буде мінімальним, якщо регулярно провітрювати приміщення і робити прогулянки на свіжому повітрі. Т. о. організм буде отримувати достатню кількість кисню.

Т. к. алергічна астма викликана попаданням алергену в організм, слід обмежити контакт з найбільш поширеними подразниками. Наприклад, менше контактувати з тваринами, замінити пір’яні або пухові постільні приналежності на синтетичні, відмовитися від носіння одягу з вовни.

Необхідно стежити за чистотою вдихуваного повітря. Для цього необхідна регулярне вологе прибирання. Побутові очищувачі повітря з багаторівневою фільтрацією допоможуть додатково усунути пилові кліщі, хвороботворні мікроорганізми та ін. дрібні алергени.

Підвищена вологість є сприятливою умовою для розвитку цвілі, сухість – для скупчення пилу. Гігрометр допоможе контролювати ці показники і створити комфортні умови проживання.

Якщо присутні підозрілі симптоми або у батьків були астматичні напади, то необхідно звернутися до лікаря і пройти діагностику атопічної бронхіальної астми: біохімічний аналіз крові, рентген грудної клітки, проби на алергени, аналіз мокротиння та ін.

Щоб підвищити імунітет рекомендується відпочинок в екологічно чистих місцях, прийом вітамінних комплексів, збалансоване харчування, активна фізична діяльність. Для поліпшення роботи дихальної системи піде на користь дихальна гімнастика, яка допоможе зміцнити мускулатуру грудної клітки і нормалізувати кровообіг в тканинах.