Отруєння        31 Жовтня 2018        8         0

Атопічна бронхіальна астма – що це таке

atopicheskaya bronkhialnaya astma   chto ehto takoe14 Атопічна бронхіальна астма   що це такеАтопічна (алергічна) бронхіальна астма – запальний процес у верхніх дихальних шляхах, спричинений алергенами неінфекційної природи походження. Захворювання відрізняється оборотною обструкцією (закупоркою секретом, непрохідністю) бронхів і хронічним перебігом.

Форми і види алергічної бронхіальної астми

Основу розвитку неінфекційної алергічної бронхіальної астми становить алергічна реакція. В залежності від того, який подразник її викликав, виділяють наступні види:

  • Побутова атопічна астма – найбільш поширений вид. Викликана підвищеною чутливістю до пилу. Клінічні прояви посилюються після контакту з алергеном: в сухому приміщенні, під час прибирання, ремонту та ін. Вони не пов’язані з прийомом їжі, сезонністю. Знижуються в період зміни домашніх умов чи обстановки, де запиленість менш виражена.
  • Грибкова – розвивається внаслідок надмірної чутливості організму до спорообразованию грибків (цвіль, актиноміцети, грибні ураження деревини). Напади бронхіальної астми посилюються в сирих, теплих, плоховентилируемых умовах, а також при вживанні дрожжесодержащих продуктів.
  • Пилкова – розвивається внаслідок попадання в організм пилку будь-яких рослин, тому найчастіше носить сезонний характер. Іноді в період цвітіння з’являється перехресна алергічна реакція на вживання деяких продуктів, на яких осідає пилок.
  • Епідермальна – викликана підвищеною чутливістю до алергенів епідермального походження – пір’я, вовна, пух, волосся, лупа та ін Алергенну активність має також слина, сеча та екскременти тварин. Загострення симптомів може наступити після контакту з тваринами, внаслідок носіння одягу з вовни, використання постільних речей на основі пуху, пера тощо
  • Нутритивная (харчова) – викликана підвищеною чутливістю до певного продукту харчування. Нерідко формується в дитячому віці до 2х років внаслідок відсутності грудного вигодовування і заміни його штучним.
  • Захворювання має кілька форм протікання. Перша стадія, її ще називають інтермітуючої, відрізняється легкою симптоматикою, рідкісними епізодичними приступами (в середньому 1-2 р. на місяць). Друга – персистуюча, відрізняється більш частими нападами (до 1 р. протягом тижня). Третя характеризується щоденними нападами, які приносять дискомфорт і заважають нормальній життєдіяльності. Четверта протікає з частими нападами, які турбують пацієнта по 5-6 р. в день. І остання найважча форма відрізняється безперервними нападами і важким диханням.

    Причини виникнення захворювання

    Атопічна (алергічна форма бронхіальної астми може мати різну етіологію. Виділяють наступні найбільш поширені причини патології:

    • генетична схильність – хвороба не передається у спадок, проте ймовірність розвитку патології значно зростає у разі, якщо батьки або один з них має в анамнезі атопічну бронхіальну астму;
    • багаторазові хвороби бронхо-легеневої системи, у т. ч. інфекційної природи походження, можуть спровокувати підвищену чутливість бронхіального дерева.

    Крім цих основних причин також є фактори, які значно збільшують вірогідність розвитку патології: тривале куріння, проживання в приміщенні з підвищеною сухістю або вологістю, на екологічно забрудненій території, однорідне харчування з великою кількістю білка, тривалий прийом лікарських засобів, шкідливі умови праці тощо

    Симптоми алергічної астми

    Інтенсивність клінічних правлінь патології може змінюватись. Симптоматика наростає у разі тривалого контакту з алергеном і стихає при його усуненні.

    Перед нападом у пацієнта з’являються загальні алергічні реакції у вигляді підвищеного сльозотечі, виділення з носа, багаторазового чхання, неприємних відчуттів у горлі, почервоніння кон’юнктиви (слизової оболонки ока).

    Алергічна астма характеризується, насамперед, порушенням нормальної дихальної функції під час нападу:

    • нападоподібний непродуктивний (сухий) кашель;
    • нестача кисню, задуха;
    • відчуття здавленості, хворобливість в області грудної клітини.

    Це обумовлено реакцією дихальних шляхів потрапив на подразник. Бронхи сильно звужуються, виробляється густий слиз, яка заважає нормально дихати і перешкоджає надходженню кисню в тканини, з’являється брохоспазм.

    Напад розвивається різко, симптоматика наростає на фоні загального гарного самопочуття. Закінчується він зазвичай також спонтанно, як і починався, самостійно або за допомогою прийому медикаментів.

    Після нападу пацієнта турбує «свистяче подих, прискорені вдихи і видихи, задишка. Іноді виділяється невелика кількість густого бронхіального секрету – мокротиння.

    Загострення астми

    Неінфекційна алергічна астма характеризується періодичними загостреннями – астматичними нападами. Залежно від тяжкості клінічних проявів визначається обсяг і стратегія подальшої терапії. У разі легкої і середньої тяжкості протікання пацієнти можуть лікуватися в амбулаторних умовах. При важких загостреннях потрібна термінова госпіталізація.

    У будь-якому разі хворому потрібна грамотна медична допомога, т. к. напади можуть загрожувати життю пацієнта. Якщо вчасно не надати допомогу, то можливий розвиток таких ускладнень:

    • зупинка дихання;
    • сонливість, зміна або сплутаність свідомості, судоми внаслідок гіпоксії;
    • гіперкапнія – отруєння вуглекислим газом;
    • пневмоторакс – надмірне скупчення повітря в плевральній порожнині, яке виникає на фоні розриву легеневої тканини;
    • ателектаз – спадання легеневої тканини внаслідок порушення легеневої вентиляції.

    Вищеперелічені стану вимагають негайної доставки пацієнта в медичний заклад. Тому будь-які зміни протягом нападу – більш тривалий, інтенсивний, повинні насторожити хворого і стати приводом для звернення до лікаря.

    Крім цих ускладнень існує імовірність розвитку хронічних патологій:

    • пневмосклероз – заміщення легеневої тканини сполучною, яка не виконує ніяких корисних функцій. Як наслідок, знижується вентиляція легень, погіршується кровообіг, розвивається хронічне легеневе серце;
    • емфізема легень – зменшення скоротливої здатності альвеол, що призводить до порушення надходження кисню в кров і виведення вуглекислого газу з неї. Як наслідок, розвивається дихальна недостатність.

    Як лікувати алергічну атопічну астму

    atopicheskaya bronkhialnaya astma   chto ehto takoe15 Атопічна бронхіальна астма   що це такеЛікування алергічної (атопічної) астми повинно бути спрямоване на усунення алергену, який її провокує. В якості симптоматичної терапії для купірування нападів призначається кілька груп фармакологічних препаратів.

    Антигістамінні засоби 2 покоління – це протиалергічні засоби, які блокують Н1-рецептори. Допомагають зняти напад легкої форми астми (Зодак, Лоратадин, Зіртек, Кларитин та ін).

    Стабілізатори мембран опасистих клітин – перешкоджають вивільненню гістаміну та інших посередників з опасистих клітин, які провокують алергію. Не знімають бронхоспазм, а попереджають його, тому доречно використовувати для профілактики нападу, перед контактом з подразником (Кромоген, Кропоз тощо).

    Модифікатори лейкотриєнів – застосовують з метою попередження нападу астми. Знижують запалення в бронхах, секрецію слизу, зменшують проникність судин і набряки (Зилеутон).

    Бронходилататори – основа лікування нападів. Розслаблюють бронхіальну стінку, розширюють бронхи і забезпечують нормальну циркуляцію повітря. Бувають пролонгованої та швидкої дії.

    До перших належать бета-адреноміметики – забезпечують бронхорозширюючу дію протягом 12 годин. Призначають для скорочення числа нападів, особливо у нічний час доби, не усувають гострі напади (Оксис турбухалер, Сальметер, Сальтос тощо).

    Бронходилататори швидкого дії метилксантини, практично відразу відкривають дихальні шляхи, їх використовуються для швидкого купірування нападу (Теофілін, Аминофиллин).

    Глюкокортикостероїди – гормональні засоби, що застосовуються в якості базисної терапії для купірування гострих нападів, якщо бронхидилататоры не ефективні (Преднізолон, Флутиказон, Альвеско, Пульмикорт тощо).

    Відхаркувальні засоби – знижують в’язкість секрету, призначають для поліпшення відтоку слизу і поліпшення прохідності бронхів (Амброксол, Бромгексидин).

    Ліки від алергічної (атопічної) астми повинно підбиратися лікарем алергологом, пульманологом. Перед призначенням схеми лікування лікар враховує інтенсивність і тривалість симптоматики; фактори, які спровокували патологію; вік (не всі медикаменти дозволені для терапії у дітей) та ін. Самолікування може не принести очікуваних результатів і нашкодити здоров’ю.

    Заходи профілактики

    Щоб запобігти, а не лікувати атопічну бронхіальну астму, необхідно дотримуватися кілька простих рекомендацій. Основу профілактичних заходів становить:

  • Формування умов, при яких імовірність розвитку патології буде мінімальною.
  • Зміцнення захисних сил організму.
  • Проведення процедур для поліпшення функціонування дихальної системи.
  • Ризик розвитку бронхіальної астми буде мінімальним, якщо регулярно провітрювати приміщення і робити прогулянки на свіжому повітрі. Т. о. організм буде отримувати достатню кількість кисню.

    Т. к. алергічна астма викликана попаданням алергену в організм, слід обмежити контакт з найбільш поширеними подразниками. Наприклад, менше контактувати з тваринами, замінити пір’яні або пухові постільні приналежності на синтетичні, відмовитися від носіння одягу з вовни.

    Необхідно стежити за чистотою вдихуваного повітря. Для цього необхідна регулярне вологе прибирання. Побутові очищувачі повітря з багаторівневою фільтрацією допоможуть додатково усунути пилові кліщі, хвороботворні мікроорганізми та ін. дрібні алергени.

    Підвищена вологість є сприятливою умовою для розвитку цвілі, сухість – для скупчення пилу. Гігрометр допоможе контролювати ці показники і створити комфортні умови проживання.

    Якщо присутні підозрілі симптоми або у батьків були астматичні напади, то необхідно звернутися до лікаря і пройти діагностику атопічної бронхіальної астми: біохімічний аналіз крові, рентген грудної клітки, проби на алергени, аналіз мокротиння та ін.

    Щоб підвищити імунітет рекомендується відпочинок в екологічно чистих місцях, прийом вітамінних комплексів, збалансоване харчування, активна фізична діяльність. Для поліпшення роботи дихальної системи піде на користь дихальна гімнастика, яка допоможе зміцнити мускулатуру грудної клітки і нормалізувати кровообіг в тканинах.

    WordPress: 10.3MB | MySQL:58 | 0,560sec