Догляд за тваринами        29 Жовтня 2018        5         0

Дисплазія у собак: симптоми, лікування та профілактика

Всі ветеринари знають про генетичне захворювання – дисплазії тазостегнового суглобу у собак, але недосвідчені власники великих порід собак рідко обізнаний про нього. Важливо знати про потенційних хворобах свого вихованця. Ця стаття буде корисна як тим, хто тільки хоче завести собаку, так і тим, хто зіткнувся з цим захворюванням.

Що за хвороба

Дисплазія – це хвороба, при якій деформується і руйнується суглоб, а за ним кісткова тканина опорно-рухового апарату. Коли він неправильно функціонує, то за рахунок постійного тертя хрящова тканина зникає, при цьому вихованець відчуває нестерпний біль.

Найбільше дисплазія загрожує тазостегнового суглобу, тому що на нього виявляється дуже велике навантаження при будь-яких рухах.

Ліктьові суглоби, породжені дисплазією, змушують тварина кульгати на передні лапи.

Найменше страждають коліна, але не треба виключати їх з можливих осередків ураження.

У чому полягає небезпека?

Коли хвороба з’являється у щеняти, то існує величезна ймовірність того, що вона пошириться на весь опорно-руховий апарат.

Найчастіше хвороба проявляється у віці 1.5 року. Саме в цьому віці тварини активно набирають вагу, а значить, зростає навантаження на кістки.

Якщо вчасно не діагностувати дисплазію, то можна і зовсім втратити вихованця. Так само важливо правильно надати лікування при отриманні травм, щоб знизити ризик захворювань, які проявляються після травм.

displaziya u sobak: simptomy, lechenie i profilaktika5 Дисплазія у собак: симптоми, лікування та профілактика

Які породи піддаються більшій небезпеці?

До нещастя, масивні пси схильні до дисплазії. До таких відносяться лабрадори, ретривери, вівчарки, ротвейлери, сенбернари, доги. Але не слід прибирати зі списку потенційних хворих маленьких собак, тому що вони також можуть постраждати.

Попереджений — значить озброєний

В першу чергу, ця хвороба передається у спадок від батьків собаки. Так що необхідно запитувати у заводчика про всіх хворобах батьків, а не тільки про дисплазії. Звичайно, ввели обмеження на розведення собак, хворих дисплазією, але все одно обережність не завадить, адже мова йде про здоров’я вашого майбутнього вихованця.

Якщо ви вибрали вихованця, чиї батьки повністю здорові, то все одно не розслабляйтеся. Адже дисплазія у собак може з’явиться від неграмотного змісту. Ось перелік того, що може розвинути хворобу:

  • надлишок продуктів з м’яса в раціоні харчування;
  • неякісний корм;
  • авітаміноз, гіпервітаміноз;
  • надмірна маса тіла тварини;
  • занадто велика физнагрузка, більшою мірою стосується юних собак та цуценят;
  • малоактивний спосіб життя вихованця, за рахунок чого м’язові зв’язки і суглоби невірно розвиваються;
  • отримані травми, такі як вивих, розтягнення, забиття;
  • невідповідність зростання маси тіла до росту кісток.

Слід знати, що якщо причина хвороби в генетиці, то вона може проявитися у випадку, коли розвиток пса гармонійне, всі вимоги до породи за физнагрузкам і дієті дотримані.

Як розпізнати недугу

Господар завжди відразу визначає, що його улюблений вихованець відчуває себе некомфортно. Про прогресуючому захворюванні кажуть неправильна ходьба, погіршення зовнішнього вигляду.

Конкретні причини, які вказують на дисплазію суглобів у собаки:

  • кульгавість, похитування при ходьбі;
  • лапи неправильно поставлені при бігу;
  • рухи були скутими, болючими;
  • поза лежання стала іншою, а саме – задні лапи стали розгорнутими в різні сторони;
  • за рахунок атрофування м’язів задніх лап, пес переносить вагу тіла на передні, що викликає асиметрію тіла;
  • суглоби набрякли або набрякли;
  • відчуття болю при торканні лап;
  • відмова виконувати команди з-за хворобливості їх виконання;
  • швидке стомлення при прогулянці або грі вдома.

displaziya u sobak: simptomy, lechenie i profilaktika6 Дисплазія у собак: симптоми, лікування та профілактика

З-за будь-якої названої вище причини слід звернутися до ветеринара, адже чим раніше виявлена хвороба, тим швидше буде призначено лікування, а значить вихованець як можна швидше піде на поправку і зможе жити повноцінним життям бадьорою, щасливою собаки.

Якщо захворювання у цуценяти, то тим більше треба якомога швидше звернутися за допомогою у ветеринарну клініку. Тому що кістки розвиваються, їх можна швидко вилікувати, але якщо знехтувати в ранньому віці здоров’ям вихованця, то він не матиме повноцінного життя.

Як діагностувати?

Навіть якщо ви виявили які з симптомів дисплазії кульшового або ліктьового суглобів, то не треба ставити діагноз самостійно і братися за порятунок. Тому однозначно сказати дисплазія це чи ні, може тільки ветеринар після ретельно проведеного огляду і рентгенологічного знімка.

 

Доктор промацує лапи, вивчає наскільки вони рухливі, яке тертя, присутні хрускіт або неприємні відчуття при згині і разгибе. Після первинного огляду лікар може сказати про наявність або відсутність хвороби. Але для підтвердження необхідний рентгенологічний знімок, який собаці роблять при наркозі. Роблять два знімки в положенні лежачи на спині, при цьому лапи витягнуті паралельно.

Отриманий знімок дозволяє лікарю побачити наскільки сильно прогресує хвороба. На основі його ветеринар робить висновки, які допомагають підібрати лікування під конкретного пацієнта.

Існує ще одне обстеження, яке дозволить об’єктивно оцінити стан тварини і розпізнати дисплазію. Воно називається артроскопія. Процедура полягає в тому, що маленька камера вводиться в уражене місце, що дає можливість детально розглянути структуру пошкодження. Таке обстеження коштує дуже дорого, а також не багато клініки надають таку послугу.

Класифікація ступеня захворювання

Існує п’ять категорій дисплазії у собак:

A – здоровий суглоб і немає вираженої патології.

B – існує схильність до захворювання.

C – хвороба в стадії утворення.

D – стадія середньої дисплазії.

E – важка дисплазія.

Лікування дисплазії у собак

На перших стадіях добре подаються лікуванню дисплазія кульшового та ліктьового суглобів. Крім того ефективність терапії залежить від ваги і віку тварини. Деяким хворим собакам достатньо всього лише нормалізувати дієту, зробити регулярні фізнагрузкі.

Ступені хвороби різні по тяжкості, і лікування відповідає стадії захворювання. Воно буває консервативним і хірургічним.

Консервативне лікування доповнюють фізіопроцедурами. Вона полягає в:

  • речовини, які відновлюють тканини суглобів і хрящів. Їх вводять за допомогою внутрішньом’язових, внутрішньовенних ін’єкцій або безпосередньо в уражене місце. Спосіб введення залежить від препарату.
  • протизапальних препаратах для тварин;
  • анестетиків;
  • вітаміни і харчові добавки, застосування яких можна продовжити після лікування, щоб запобігти руйнуванню тканин в майбутньому.

displaziya u sobak: simptomy, lechenie i profilaktika7 Дисплазія у собак: симптоми, лікування та профілактика

Тільки доктор можна призначити лікарський препарат правильно. Тому що при медикаментозному лікуванні враховуються дозування препаратів, як вони поєднуються між собою, ступінь хвороби, стан собаки, наявність хронічних захворювань.

Фізіопроцедури можуть бути наступними: парафінотерапія, лазерна терапія, електромагнітне випромінювання, озокерит. Також рекомендований масаж. Необхідно, щоб фахівець масажував, тому що неправильний масаж сильно нашкодити, уповільнити одужання. Господар може допомогти своїй собаці, якщо буде стежити, щоб кожен день вона швидко ходила, а також плавала пару раз в тиждень.

Хірургічне втручання необхідно на останніх стадіях хвороби, коли прийомом медикаментів вже не обійтися.

При сильних деформаціях виконують одну з цих операцій:

  • Висічення шийки і головки стегна. Відновлювальний період досить тривалий після цієї операції, але зате не потрібно застосування протезів.
  • Остеотомія. Під час цієї операції розсікають кістку і коригують розташування ямки суглоба, за рахунок чого домагається правильне розташування суглоба. Операцію можна виконати при важких формах хвороби.
  • Миоэктомия. Цю операцію роблять цуценятам від 6 до 12 місяців, саме в цей період буде найбільший ефект. Досвід показав, що повністю вилікуватися таке хірургічне втручання не дозволить, але кульгавість зменшиться, а рухові функції відновляться. Також таке втручання проводять, якщо консервативне лікування не дало позитивного результату.
  • Резекційних артопластика передбачає видалення хворого суглоба, щоб зменшити біль. Таке втручання проводиться тільки на маленьких породах, чий вага менше 20 кг. Операцію можна робити в будь-якому віці.
  • Ендопротезування. Коли хвороба на останній стадії, консервативна терапія не підходить, а також немає сенсу робити яку-небудь операцію, то хворий суглоб замінюють на штучний з титанового сплаву. Але якщо м’язи атрофовані, то ендопротезування не проводять. Установка протеза рекомендована тваринам, чия маса тіла перевищує 30 кг.

Найкраще лікування – профілактика

В першу чергу, необхідно розуміти, що породи, які схильні до дисплазії кульшових і ліктьових суглобів, потребують профілактичного огляду у ветеринара частіше, ніж інші. Перше обстеження слід провести, коли вихованцеві всього 6-7 місяців, вже тоді зрозуміло схильний він чи ні. Потім слід провести повторний огляд через рік.

Пам’ятайте, що правильне харчування і грамотні фізичні навантаження на конкретну породу собак – профілактика не тільки суглобових захворювань, але й інших не менш небезпечних.

WordPress: 10.36MB | MySQL:57 | 0,387sec